Послуга
Складання зовнішньоекономічних контрактів
від 500 грн

Складання зовнішньоекономічних контрактів

Поради щодо написання та укладення зовнішньоекономічних контрактів.

Порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності традиційно викликає чимало запитань у суб'єктів господарювання. 

На сьогоднішній день до зовнішньоекономічних договорів є цілий ряд вимог. Укладання договорів регулюється наступними правовими актами: Законом України "Про міжнародне приватне право", Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Положеннями про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001.

Багато хто чув, але не всі застосовують на практиці такий документ, як Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року. Необхідно звернути увагу, на те що, якщо сторони спеціально не обумовили іншого в тексті договору купівлі-продажу товарів, то між ними виникають правовідносини, які будуть регулюватися правилами цієї Конвенції автоматично. Як випливає з пункту 1 статті 1 Конвенції, вона поширюється на договори купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах, коли ці держави є договірними державами, або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовується право договірної держави. Ніяких застережень про те, що ця Конвенція застосовується тільки за погодженням сторін, немає. Відповідно, якщо нічого іншого в договорі не записано, то апріорі вона застосовується. Ця обставина може принести сюрпризи: сторона, що розраховувала на одне регулювання, може отримати в результаті зовсім інше. Щоб виключити такий варіант розвитку подій ми радимо звернути увагу на ст.6 Конвенції, що дозволяє сторонам виключити її застосування, і зробити в договорі відповідне застереження.

Форма зовнішньоекономічного контракту

З 2001 року форма зовнішньоекономічного договору (контракту) регулюється Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201, де передбачено, що в обов'язковому порядку має бути зазначено у зовнішньоекономічному договорі (контракті). Відповідно до Положення це:

  • назва та номер договору, дата і місце його укладення;
  • преамбула, де зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції та найменування документів, якими керуються контрагенти;
  • предмет договору, в якому визначається товар (роботи, послуги) із зазначенням точного його найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується;
  • кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);
  • базисні умови поставки товарів (згідно з Інкотермс);
  • ціна і загальна вартість договору (контракту);
  • умови платежу;
  • умови приймання-передачі товару (робіт, послуг), зокрема, терміни, місце фактичного передання, товаросупровідних документів;
  • упаковка та маркування товару;
  • форс-мажорні обставини;
  • санкції і рекламації, де встановлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій;
  • урегулювання спорів у судовому порядку, де визначається найменування суду або чітких критеріїв визначення суду однієї зі сторін в залежності від предмета і характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, і правил процедури судового врегулювання;
  • місцезнаходження, поштові та платіжні реквізити сторін.

Важливо, однак пам'ятати, що перераховані умови знаходять відбиток у зовнішньоекономічному договорі (контракті) тільки в тому випадку, якщо сторони контракту не дійшли згоди про інше (п. 1 Положення). Таким чином, якщо сторонам необхідно уникнути опису якихось із наведених умов в контракті, то їм необхідно прописати це в договорі прямим текстом.

Рекомендуємо дотримуватися всіх вимог положення, якщо мова йде про договір купівлі-продажу.